ДПС втрачає право перевіряти 2020-2022 роки
З 1 серпня 2026 року завершується трирічний перехідний період після воєнної паузи у строках давності (Закон №3219-ІХ). Звітність, подану до липня-серпня 2023-го — включно за 2020-2022 роки, — ДПС більше не зможе перевірити за ст. 102 ПКУ. Повертається стандартний строк 1095 днів.
Виняток: ТЦО і КІК (2555 днів), неподана звітність (без обмежень), уточнюючі розрахунки (новий відлік) і ЄСВ (строків давності взагалі немає).
Звідки взявся трирічний перехідний період
Строки давності для податкових перевірок зупинялися двічі: спершу з 18 березня 2020 року через карантин, а потім з 24 лютого 2022-го — через воєнний стан (пп. 52-2 та 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Закон №3219-ІХ відновив їхній перебіг з 1 серпня 2023 року, але накопичена пауза створила ефект: лише зараз, 1 серпня 2026-го, вичерпується трирічне вікно, яке відділяє «законсервовані» роки від тих, що досі відкриті для перевірки.
Які саме періоди виходять з-під контролю
Під захист від перевірок за ст. 102 ПКУ потрапляє все, що подано до липня-серпня 2023 року. У межах доступного для перевірки трирічного вікна залишаються:
- річна звітність за 2023, 2024 та 2025 роки;
- квартальна звітність за II-IV квартали 2023-го, весь 2024-2025 і I-II квартали 2026-го;
- місячна звітність з липня 2023-го по червень 2026-го включно (а також липень 2026-го, для якого граничний строк звітування припадає на серпень).
Тобто відкритими для перевірок після 1 серпня 2026 року фактично залишаються 2023-2024 роки, а весь ковідно-воєнний період 2020-2022 років стає юридично недосяжним для звичайних перевірок.
Де правило не діє
Закон передбачає кілька випадків, коли стандартний строк 1095 днів не рятує:
- трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії — базовий строк 2555 днів (ст. 102 ПКУ), тож ковідно-воєнний «шлейф» тут триватиме значно довше;
- неподана звітність — ДПС може перевірити та самостійно визначити зобов'язання без будь-яких обмежень строками (п. 102.2 ПКУ);
- уточнюючий розрахунок обнуляє і запускає новий трирічний відлік з дня подання, але лише для скоригованих показників;
- ЄСВ — строків давності немає взагалі; для ПДФО та військового збору діють загальні строки, але контроль за ними прискіпливіший через захист інтересів застрахованих осіб;
- обвинувальний вирок суду у кримінальній справі про умисне ухилення від сплати податків (або закриття справи за нереабілітуючими обставинами) скасовує строки давності — саме лише відкрите провадження без вироку цього не робить.
Що це означає для бізнесу
Неможливість перевірки податків за 2020-2022 роки не звільняє від обов'язку зберігати первинні документи. За Законом №2970-ІХ строк зберігання документів, пов'язаних з обчисленням податків, зріс з 3 років (1095 днів) до 5 років (1825 днів) для звичайних підприємств. Якщо підприємство знищить первинку за 2021-2022 роки, вважаючи, що «строки перевірок минули», це може обернутися штрафом за незабезпечення зберігання документів — наприклад, під час перевірки поточних періодів або за запитом ДПС.