ЄС і Китай домовились скоротити дефіцит у торгівлі

Звідки виник дефіцит і чому забив на сполох Берлін

Торговельний дисбаланс між ЄС і Китаєм не з'явився раптово. Ситуація почала загострюватися ще у 2018 році, коли перша адміністрація Дональда Трампа запровадила захисні мита проти китайських товарів у США. Після повернення Трампа до Білого дому в січні 2025 року й підвищення мит до 145% китайська «експортна машина» перенаправила надлишок товарів на відносно відкритий європейський ринок.

У Єврокомісії заговорили про загрозу «Китайського шоку 2.0» - за аналогією з кризою початку 2000-х у США, коли дешевий китайський імпорт залишив без роботи близько 2,4 мільйона американців. Але якщо тоді йшлося про побутові товари, цього разу під удар потрапила високотехнологічна промислова продукція - традиційна конкурентна перевага Європи.

Частка китайських гібридів на ринку ЄС за останні два роки злетіла з 2% до 25% завдяки демпінговим цінам. Volkswagen у грудні 2025 року вперше в історії зупинив виробництво на заводі в Дрездені й оголосив плани закрити ще чотири заводи у 2031-2034 роках. Mercedes-Benz у вересні цього року попередив працівників про ризик закриття двох заводів у Німеччині.

Як дійшли до компромісу

Спроби впорядкувати торгівлю тривають близько двох років, але раніше вони лише посилювали конфронтацію: у жовтні 2024 року ЄС підвищив мита на китайські електрокари до 35,3% (додатково до чинних 10%), а Пекін у відповідь ввів підвищені тарифи на європейські бренди, свинину та молочні продукти.

Сторони домовилися діяти через переговори й створили Торговельно-інвестиційний консультативний механізм ЄС-Китай. Перше засідання відбулося 29 червня в Брюсселі, де узгодили чотири напрями роботи: баланс торгівлі й інвестицій, експортний контроль, права інтелектуальної власності та реформу СОТ. Жовтневий раунд у Пекіні мав перевести ці напрацювання у конкретні цифри.

Що саме погодили, крім автоквот

Домовленості охоплюють 16 пунктів за трьома напрямами. Крім обмеження експорту гібридів і електрокарів, Китай зобов'язався знизити ввізні мита на європейські товари загальною вартістю близько 4 мільярдів євро - серед них автозапчастини, оливкова олія та взуття. За оцінками, це дозволить виробникам з ЄС економити щонайменше 225 мільйонів євро на рік на митних зборах.

Окремий пункт - «зелений коридор» для рідкоземельних елементів і постійних магнітів: Пекін погодився спростити й прискорити видачу експортних ліцензій для європейських компаній. Раніше ЄС звинувачував Китай у перетворенні сировинної монополії на геополітичну зброю - ці метали й магніти критичні не лише для електрокарів, а й для електродвигунів, роботів та верстатів.

У Пекіні також натякнули, що угода відкриває шлях для локалізації китайських брендів - BYD чи Li Auto тепер можуть будувати заводи безпосередньо в країнах ЄС і переносити туди виробництво акумуляторів.

Що далі й до чого тут Україна

• Наступний проміжний раунд переговорів - у січні, у форматі відеоконференції міністрів
• Повне засідання Торговельно-інвестиційного механізму, де сторони спробують перейти до другого етапу ребалансування торгівлі, запланували на березень
• Деталі угоди єврокомісар Шефчович офіційно розкриє після саміту лідерів ЄС 15-16 жовтня в Брюсселі

Для України це опосередковано важлива новина: Китай залишається найбільшим торговельним партнером країни за обсягом товарообігу - близько 21 мільярда доларів у 2025 році, - але український експорт до КНР становить лише 1,8 мільярда доларів, а від'ємне сальдо сягає 17,4 мільярда. Досвід ЄС у вирівнюванні торгівлі з Пекіном може стати прикладом для майбутніх переговорів України з Китаєм, зокрема в контексті вступу до ЄС.