Китай обмежує експорт технологій сонячних панелей

Що саме підпадає під реєстрацію вже зараз

Повідомлення видали спільно Міністерство торгівлі та Міністерство науки і технологій Китаю. Воно охоплює 40 технологій у сфері штучного інтелекту, біотехнологій і сонячної енергетики — на сонячну галузь припадає 12 позицій.

До набуття чинності переглянутим каталогом експортери мають реєструвати передачі технологій через торгову платформу міністерства, включно з угодами, які вже почались, але не завершені. Реєстрації підлягають: передача права власності на технологію, ліцензування вітчизняної технології для використання за кордоном, а також перехід власника чи фактичного контролера вітчизняної технології під іноземну структуру.

• сторони угоди
• країна призначення
• сама технологія
• мета використання
• очікувана вартість угоди

Пекін заявив, що перегляд не спрямований проти конкретної країни, регіону чи компанії, і пояснив крок розширенням застосування сонячних технологій в аерокосмічній галузі, обороні, безпілотниках та іншій чутливій інфраструктурі.

Заборона і обмеження — не одне й те саме

За даними Reuters, до категорії, яку пропонують заборонити повністю, входять перовскітні та тандемні технології виробництва елементів. Решта просунутих технологій виробництва елементів потраплять лише під обмеження, а не заборону — тож ці дві категорії не варто розглядати як рівнозначні.

Міністерство також уточнило: продукція, виготовлена із застосуванням цих технологій, під контроль не підпадає. Обмеження стосується лише окремого переліченого критичного обладнання, що несе контрольоване know-how, тоді як решта сонячного обладнання, не внесеного до переліку, загалом залишається поза вимогами повідомлення.

Чому масштаб виробництва в Китаї має значення

У звіті Energy Technology Perspectives 2026 МЕА оцінило частку Китаю у світових виробничих потужностях сонячного ланцюга постачання на рівні близько 85%, а для пластин — близько 95%. Ці цифри описують саме потужності, а не вартість експорту панелей чи частку в електрогенерації країн.

МЕА зазначає, що концентрація виробництва не обмежується територією Китаю: китайські компанії контролюють значну частку сонячних виробничих потужностей, розташованих за межами країни. У стрес-тесті того ж звіту агенція оцінила, що місячна зупинка експорту з китайського ланцюга постачання скоротила б випуск на модульних заводах за межами Китаю приблизно на $1 млрд, причому понад 40% цього впливу припало б на Південно-Східну Азію та Індію. Але це розрахунок на випадок повного зупинення експорту постачання, а не прогноз втрат саме від пропонованих технологічних обмежень.

Чому довкола перовскітних тандемів зібрались обмеження

Перовскіти — родина матеріалів, які, за даними Міністерства енергетики США, мають потенціал ефективного поглинання світла за порівняно дешевого виробництва. У тандемному елементі перовскітний шар поєднують із кремнієвим: кожен матеріал вловлює іншу частину спектра світла, що відкриває можливість конвертувати більше сонячного світла в електрику, ніж окремо взятий матеріал.

Серед потенційних виробничих переваг міністерство називає низькотемпературну обробку та друк активних шарів із чорнил. Але це лише можливості, що залежать від успішного розвитку технології: головні викликами залишаються довговічність (перовскіти можуть руйнуватися під впливом вологи, кисню, тепла, світла й електричного навантаження) та масштабування однорідного матеріалу на більші площі без втрати лабораторних показників.

Американський інтерес до цієї технології з'явився раніше за китайське повідомлення. У травні 2024 року Міністерство енергетики США відібрало проєкти програми Advancing U.S. Thin-Film Solar Photovoltaics на $44 млн — зокрема, пропонований грант Cubic PV на $6 млн за роботу над довговічними перовскіт-кремнієвими модулями та $7 млн Swift Solar за проєкт переходу від прототипу до виробництва (цифри орієнтовні й підлягають узгодженню). За документом міністерства від 25 вересня, воно підтримує і проєкт TANDEM компанії Tandem PV, яка розробляє механічно складені перовскіт-кремнієві модулі виробництва у США; за умови успіху проєкт має на меті знизити вартість встановлення та нормовану вартість енергії до 20% — це умовна мета, а не вже досягнутий комерційний результат.